відігравати роль

1) (играя, возвращать проигранное) оты́грывать, отыгра́ть

2) (только соверш.: кончить играть) сыгра́ть, отыгра́ть

3) (иметь значение, влияние) перен. игра́ть, сыгра́ть

1. n

1) цифра

2) pl розм. арифметика

3) діаграма, малюнок, креслення (у книзі)

4) фігура, зовнішній вигляд; статура; образ, зовнішність

5) персона, постать, особистість

6) зображення; портрет; статуя

7) риторична фігура, троп

8) фігура (в танцях)

9) узор (на тканині)

10) геом. фігура, тіло

11) розм. ціна

12) гороскоп (у астрології)

2. v

1) зображати (графічно); надавати форми

2) уявляти собі

3) амер., розм. вважати, оцінювати

4) бути символом

5) фігурувати; відігравати роль

6) прикрашати (фігурами)

7) позначати цифрами

8) розм. рахувати, підраховувати; вираховувати, розраховувати

9) виконувати фігури (в танцях тощо)

* * *

1) цифра; число; pl кількісна інформація, кількісні дані; цифри

2) pl арифметика

3) діаграма, малюнок, креслення ( у книзі)

4) фігура, зовнішній вигляд; статура; вигляд, образ

5) фігура, персона, особистість; людина; хтось

6) зображення; портрет; статуя; (of) втілення або предмет ( чого-небудь)

7) враження

8) риторична фігура, троп ( figure of speech)

9) фігура (у танцях, фігурному катанні, пілотажі)

10) візерунок (на тканині, папері)

11) ціна

12) мaт. фігура, тіло

13) гороскоп ( в астрології)

1) зображувати (графічно, діаграмою)

2) уявляти собі; aмep. вважати, думати

3) (on) розраховувати на; сподіватися, покладатися; планувати, збиратися

4) відігравати важливу роль; фігурувати, брати участь

5) прикрашати ( фігурами)

6) позначати цифрами

7) ( часто figure up) рахувати, підраховувати; обчислювати; складати

8) виконувати фігури (у танцях, фігурному катанні)

9) надавати форми

10) aмep. бути підходящим

I n

1. цифра

2. персона, постать, особистість

- ambitious figure честолюбний діяч

- control figures контрольні цифри

- key figures контрольні цифри

- political figure політик, політичний діяч

- popular figure популярний (політичний) діяч

- public figure громадський діяч

- target figures контрольні цифри

- a person of figure видатна постать/ особистість

- to cut a figure займати видне становище

- to cut a conspicuous/ good/ great figure відігравати важливу роль

- to make a conspicuous/ good/ great figure відігравати важливу роль

II v

1. уявляти собі

2. амер. розм. вважати, оцінювати

3. бути символом

4. фігурувати, відігравати роль

1) значити, означати, бути ознакою (чогось)

2) мати значення, бути важливим, відігравати роль

3) висловлювати, виражати, показувати, виявляти

4) провіщати

* * *

1) виражати, показувати

2) означати, бути ознакою ( чого-небудь); передвіщати

3) мати значення, бути важливим, відігравати роль

1) підпирати, підтримувати

2) перен. підтримувати, надавати сил; підкріпляти; живити

3) зазнавати

4) стійко переносити; витримувати, протистояти

5) підтримувати, захищати, підтверджувати

6) грати, відігравати (роль)

7) тягти (ноту, звук)

8) військ. забезпечувати

* * *

1) підпирати, підтримувати

2) надавати підтримку, надавати сил; підкріплювати; підтримувати; не дати припинитися, обірватися, згаснути

3) переносити, зазнавати

4) підтримувати, захищати; задовольнити (заперечення, відвід)

5) підтверджувати, підкріплювати (теорію, обвинувачення, заяву)

6) грати ( роль)

7) тягти (звук, ноту)

8) вiйcьк. постачати, забезпечувати

МАРГІНАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ - поняття, що було сформульоване амер. соціологом Парком в 1928 р. для характеристики соціально-психологічних наслідків неадаптації мігрантів (іммігрантів) до вимог урбанізму як способу життя. Пов'язуючи маргінальність з міграцією, а її, в свою чергу, з розвитком торгівлі і ринку, з процесом переходу від локальних культур до цивілізації, Парк дав цьому поняттю широке історичне і соціокультурне тлумачення. М. о. притаманні специфічні риси: агресивність, вразливість, занепокоєння, егоцентричність, честолюбство тощо. Характеризуючи історичні умови, в яких виник соціально-психологічний тип М. о., Парк наголошував на тому, що послаблення внаслідок міграції локальних зв'язків та розвиток міст-метрополій призвели до виникнення нового типу особистості, "культурного гібриду" - людини, яка живе відповідно до норм культури і традицій двох різних народів; така особистість знаходиться на "межі двох культур і двох суспільств". У 30-ті рр. подальша розробка теми М. о. здійснювалася Стоунквістом з культурологічних позицій: зіткнення культур, яке відбувається в свідомості М.о. - це форма вияву конфлікту соціальних груп, що представляють різні культури; маргінал належить одночасно до двох соціальних груп, не зливаючись із жодною з них Д. раматична роздвоєність породжує у маргінала тривожне відчуття самотності, відчуження від суспільства. В залежності від обставин М. о. може відігравати роль лідера екстремістських угруповань або знаходитись у стані одвічного ізгоя. Маргіналізаційні процеси пов'язані, як правило, з перехідним станом, що переживає суспільство на певних етапах історичного розвитку. На сучасному етапі технологічні, соціальні, культурні зрушення останніх десятиліть надали проблемі маргінальності якісно нових окреслень. Урбанізація, масові міграції, інтенсивна взаємодія між носіями різних етнокультурних і релігійних традицій, розмивання вікових культурних бар'єрів, вплив на населення засобів масової комунікації - все це призвело до того, що маргінальний статус став у сучасному світі не стільки винятком, скільки нормою існування великої кількості людей. Ретроспективний погляд на історію світової культури також засвідчує, що незрідка в оновлюваних тенденціях духовної історії людства лідерська роль належала саме М.о.

1. n

1) підтримка, допомога

2) опора, підпора, оплот

3) засоби існування

4) годувальник (сім'ї)

5) тех. опорний стояк; підпірка, підставка; супорт (верстата); кронштейн; штатив

6) військ. підтримка

7) військ. матеріально-технічне забезпечення

8) військ. сторожова застава

9) спорт. упор

2. v

1) підтримувати, підпирати

2) допомагати (матеріально); підсобляти; утримувати (сім'ю тощо)

3) морально підтримувати; надавати сили

4) військ. обслуговувати; забезпечувати

5) захищати, сприяти, подавати допомогу

6) підтверджувати, бути доказом, підкріпляти (теорію)

7) витримувати, терпіти, зносити

8) театр. грати другорядні ролі, брати участь в епізодах

9) відігравати роль

* * *

1) підтримка, допомога

2) опора, оплот; годувальник

3) засоби до існування

4) фінансове забезпечення, утримання

5) забезпечення ( якої-небудь діяльності); вiйcьк. матеріально-технічне (, медичне) забезпечення ( logistical support)

6) театр. актор або актриса на других або вихідних ролях

7) жив. основа (матеріал, на який наноситься картина; полотно, дерево)

8) вiйcьк. підтримка

9) тex. опора; кронштейн; штатив; гipн. стояк; супорт, тримач

10) cл.; вiйcьк. сторожова застава

11) cпopт. упор ( гімнастика); наплив ( фаза опори в плаванні)

12) eк. закупівля для підтримки цін (на c-г продукти), інтервенційна скупка ( price supports)

1) підтримувати, підпирати

2) допомагати, підтримувати ( матеріально); утримувати ( родину); вiйcьк. забезпечувати; обслуговувати

3) здійснювати ( моральну) підтримку; надавати сил; cпopт. бути вболівальником

4) захищати; допомагати, сприяти

5) підтверджувати, бути доказом

6) витримувати, виносити, зносити

7) витримувати ( характер)

8) театр. грати другі ролі, брати участь в епізодах

9) eк. підтримувати на певному рівні (курси, ціни; шляхом скупки акцій)

1) виражати, показувати

2) означати, бути ознакою ( чого-небудь); передвіщати

3) мати значення, бути важливим, відігравати роль

1. виражати, показувати

2. означати, бути ознакою чогось

3. мати значення, відігравати роль, бути важливим

- to signify one's approval висловити/ виразити схвалення

- to signify one's satisfaction висловити задоволення

- please signify прошу висловлюватися/ підняти руку; проголосувати

КАТЕГОРІЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ - універсальні, всезагальні форми історичних - діяльності, мислення та свідомості людей. К.і.н. - поняття полісемантичне; воно може мати своїм змістом: а) основні форми історичної життєдіяльності (спільнота, культура, цивілізація, формація) і роди соціально-історичного буття людей (економіка, соціальна сфера, політика, духовне життя); б) форми історичного мислення, що використовуються людьми "поза спиною їх свідомості"; в) наріжні характеристики історичного пізнання, що осягаються істориками як найзагальніші і фундаментальні поняття історії як науки; г) форми історичної самосвідомості. Категоріальна структура історичного мислення формується на основі соціально-історичної життєдіяльності людей, в ході відтворення та темпоральних глибинних змін явищ життєвого світу і їх взаємозв'язків. Інваріантні форми та співвідношення історичних подій і процесів, багато разів повторюючись в діяльності і стосунках людей, постають як онтологічний вимір категорій і в подальшому поступово закріплюються в свідомості людей вже у вигляді форм історичного мислення. Як форми мислення К.і.н. відображають загальні хронотопічні властивості людського співжиття, структуру, перебіг, ритм і взаємозалежності процесів суспільної динаміки і водночас використовуються (переважно стихійно, в неусвідомленій формі) як способи фіксації повторюваності в історії, виокремлення закономірного, віднесення одиничних, випадкових історичних подій до відповідних детерміністських вузлів перетину мережі загальних і необхідних зв'язків історичного процесу. Пізніше, відповідно до самоідентифікації та самоздійснення того чи того суспільства, культури, народу тощо, К.і.н. поступово усвідомлюються і з синкретичних, узвичаєних способів фіксації й вираження необхідного та всезагального в історії перетворюються на такі пізнавальні засоби, що свідомо формуються і застосовуються. В цьому аспекті історичні категорії виступають як універсали (чи архетипи), що схоплюють у відповідному зрізі історичний процес як цілісність. На цій підставі вони свідомо використовуються вченими як дієві інструменти автентичного осягнення історичної реальності в усій повноті та розмаїтті їх виявів. На відміну від спеціальнонаукових понять різноманітних галузевих історичних дисциплін, К.і.н. на сучасному етапі постають як цілісні духовні утворення, що актуалізують і репрезентують не тільки розсудкові, а й усі інші пізнавальні здатності людини (всю почуттєву сферу, продуктивну та репродуктивну уяву, волю, розум). Отже, К.і.н. спроможні відігравати роль не тільки, а то й не стільки неусвідомлено вживаних форм мислення чи понятійних, абстрактно-розсудкових засобів пізнання в його класичному розумінні (як суб'єкт-об'єктної взаємодії), а й своєрідних екзистенціалів, формування і дія яких засновується значною мірою на переживанні та співпереживанні; на ідіосинкразійній симпатії та "відбірковій спорідненості" (Гете), співчутті й співстражданні; на залученні не лише зовнішнього, а й внутрішнього досвіду; розпредметненні історичного "апріорі" і осягненні історії як конгеніальної людині сукупності існувань інших людей.

КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ - форми практичного, духовно-практичного й філософського освоєння суспільно-історичної дійсності як органічної цілісності, де кожна з категорій постає як своєрідний ракурс дійсності, узятої як цілісність. К.с.ф. зумовлені культуротворчою життєдіяльністю того чи того соціального організму - суспільства, цивілізації тощо. На перших етапах категоризації суспільної реальності К.с.ф. перебувають на рівні праформи і постають як своєрідні роди людського буття; пізніше - як нерефлексовані, несвідомо сформовані й діючі форми осмислення людьми соціальної дійсності; свого буття в ній. І лише на досить пізніх етапах існування суспільно-історичних макроорганізмів - культур, суспільств, цивілізацій, спільнот - К.с.ф. набувають значення рефлексивних форм, починають відігравати роль свідомо розроблених засобів філософського осмислення соціально-історичного процесу, постаючи у вигляді основоположних понять найрізноманітніших соціально-філософських вчень. Однак і на цій фазі практичний світ людської життєдіяльності є підмурком і основним середовищем формування та функціонування К.с.ф. Відповідно й останні виступають не лише як засоби пізнання, а й екзистенційно-практичні форми освоєння суспільно-історичної реальності. К.с.ф. мають системну природу в структурі соціально-філософського знання. Вони сягають рівня рефлексії і прибирають форму наріжних понять філософії суспільства, лише конституюючись у відповідну категоріальну систему. Означена система може розв'язувати завдання автентичного розуміння суспільства як цілісної і водночас внутрішньо диференційованої системи. Та чи інша К.с.ф. характеризує суспільну дійсність як ціле, взяте в якомусь одному зрізі, з одного боку. Сама ж дійсність є живою багатогранною цілісністю, яка може отримати адекватне вираження лише в такій же динамічній і цілісній системі К.с.ф. Перехід від однієї категорії до іншої постає тут не як багатоступенева дедукція понять, а як "зняття" кожного разу все нової невідповідності між однобічністю категорії, що відображає суспільство лише з якогось одного боку, і конкретністю, багатогранністю того чи того реального історичного суспільства. З'ясування цієї часткової невідповідності відбувається шляхом переходу до наступної, конкретнішої категорії і щоразу потребує звернення до реального життєвого світу, врахування й осмислення нових фактів у системі К.с.ф., синтезування в поняттях оприявнених даних споглядання й світовідчуття. При цьому системний зв'язок К.с.ф. реалізується не як жорстко заданий за спрямованістю перехід каузального характеру, а як взаємозв'язок, взаємоперехід, просування від попередньої, абстрактнішої категорії до конкретнішої, а також як зворотний рух, що фіксує "обернення" пізнавальної послідовності К.с.ф. на зворотну їй за спрямованістю послідовність детермінації реальних форм життєдіяльності суспільства, що виражаються в цих категоріях. Мережа К.с.ф. як рефлексивних форм постає у двох основних вимірах: а) досконалої категоріальної системи на кшталт канона, ідеалу соціально-філософського осягнення К.с.ф.; б) категоріального апарату, тобто органона, дієвого інструмента такого осягнення; методологічного засобу, застосовного в різних галузях людського життя, зокрема у сучасному науковому пізнанні.

СОЛІДАРНІСТЬ - один із принципів соціальної етики, який полягає у переконанні, що між людьми не існує непримиренно протилежних інтересів. Деякі форми соціального утопізму абсолютизують С. (мрії про побудову своєрідного "суспільства-організму", де С. має відігравати роль головного конститутивного принципу). Природна основа й онтологічна передумова С. полягає у соціабельності - глибинно притаманній властивості взаємодопомоги і кооперації, яка характеризує переважну більшість соціальних організмів. Принцип С. передбачає узгоджену спільну дію людей задля вирішення соціальних проблем, зростання відносин довіри між людьми, формування і свідоме підтримування партнерства і консенсусу. Найвищі прояви С. - альтруїзм, життя заради інших, самопожертва (коли центром етичного космосу для людини є благо інших, існування і добробут спільноти). Реалістичний погляд на С. вбачає в ній необхідну умову існування спільноти. Навіть природна і соціальна нерівність людей та розходження їхніх інтересів не заважає солідарному пошуку прийнятних засобів співіснування. Зараз С. є необхідною умовою формування прийнятних стратегій розвитку (див. розвитку стійкого концепція).

1) скрипка

2) скрипаль, скрипач

* * *

1) скрипка; to play the /on a/ violin грати на скрипці; to teach the violin навчати грі на скрипці; весту клас скрипки; violin strіng, скрипкова струна; violin case футляр для скрипки

2) скрипаль ( в оркестрі) to play first violin грати першу скрипку; відігравати ведучу роль, займати ведушее положення

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

n фр.

роль

* * *

1) визначальний, важливий,корисний; який є знаряддям (засобом)

2) виконуваний за допомогою інструментів (приладів)

3) муз. інструментальний

4) грам. орудний

* * *

1) який служить знаряддям, засобом; який відіграє важливу роль, визначальний

2) який здійснюється за допомогою інструментів, приладів

3) мyз. інструментальний

4) гpaм. орудний, інструментальний

ЕНТРОПІЯ ( від грецьк. έν - в і τροπή - поворот, зміна, перетворення) - загальнонаукове поняття, яке відіграє центральну роль у науково-теоретичному описі еволюційних процесів фізики, біології та ін. наук. Поняття "Е." вперше було введене Клаузіусом (1865) для визначення міри незворотного розсіяння енергії в термодинамічній системі, де термін "Е." означає особливу функцію стану системи. Т. зв. нерівність Клаузіуса дозволяє визначити характер процесів, що відбуваються в адіабатично ізольованій системі, тобто процесів, які відбуваються без теплообміну з навколишнім середовищем. Можливими є тільки процеси, за яких Е. або залишається незмінною (зворотні процеси), або зростає (незворотні процеси). Поняття "Е.", застосоване до термодинамічно нерівноважних або незворотних станів, виражає міру "старіння" системи. Воно набуло широкого застосування в інших областях науки. В статистичній фізиці Е. характеризує міру ймовірності здійснення будь-якого макроскопічного стану. В теорії інформації Е. - міра невизначеності будь-якого досліду, який може мати різні наслідки. Поняття "Е." може відігравати велику роль у розумінні процесів, що відбуваються в живих організмах, оскільки останні можна розглядати як складну відкриту систему, що знаходиться у нерівноважному, але стаціонарному стані.

1. n

1) танець, танок

2) танцювальна музика

3) бал; танцювальна вечірка

4) тур (танцю)

5) дії, лінія поведінки; гра

2. v

1) танцювати

2) примушувати танцювати

3) стрибати

4) кружляти, звиватися

5) колисати (дитину)

6) добиватися (чогось — in, out, into)

7) втрачати (тж dance away)

* * *

1) танець

2) танцювальна музика

3) бал, танцювальний вечір

4) тур, танець

5) дії, лінія поведінки; гра

1) танцювати; змушувати танцювати

2) танцювати, стрибати, скакати

3) рухатися, кружляти, витися; гойдатися

4) качати, гойдати, колихати

5) домогтися; втратити, проморгати

1. n

1) розм. скрипка

2) струнний інструмент

3) скрипаль

4) веселун; жартівник; душа товариства

5) розм. ордер на арешт

6) розм. обман

7) мор. сітка на столі (щоб речі не падали під час шторму)

8) с.г. волокуша

9) розм. 1/16 фунта стерлінгів

2. v

1) розм. грати на скрипці; тирликати

2) вертіти в руках, гратися (чимсь)

3) розм. обдурювати

* * *

1) скрипка; струнний інструмент

2) дiaл. скрипаль; веселун, жартівник, душа товариства

3) cл. ордер на арешт

4) cл. обман; ( дрібне) шахрайство

5) мop. сітка на столі ( щоб речі не падали під час хитавиці)

6) c-г. волокуша

7) вигук дурниця!

1) грати на скрипці

2) вертіти в руках, грати ( чим-небудь)

3) обманювати, дурити; ошукувати; шахраювати

4) aмep. марнувати; розтринькувати (час, гроші)